Економ╕ка
Обговорення економ╕ки в контекст╕ вза╓мозв▓язк╕в
"глобал╕зац╕я-людина-держава"
3. Держава
3.1. Св╕товий досв╕д засв╕дчу╓, що необх╕дною умовою усп╕шного розвитку кра╖ни ╓ ╖╖ глибока ╕нтеграц╕я у св╕тову економ╕ку. Це дозволя╓ отримувати доступ до нових технолог╕й, посилювати менеджмент, п╕двищувати конкуренц╕ю, що, у свою чергу, сприя╓ зростанню продуктивност╕ нац╕онально╖ економ╕ки, демократизац╕╖ сусп╕льного життя.
3.2. Сфера повноважень держави у сучасному св╕т╕ достатньо ч╕тко визначена. Це, зокрема, забезпечення:
- недоторканност╕ приватно╖ власност╕;
- внутр╕шньо╖ та зовн╕шньо╖ безпеки учасник╕в ринку;
- ╓диних, р╕вних, прозорих ╕ стаб╕льних правил господарсько╖ д╕яльност╕;
- сприяння та п╕дтримка конкурентоспроможност╕ не т╕льки на внутр╕шн╕х, але насамперед на м╕жнародних ринках;
- виконання контрактних правил, прав кредитора;
- л╕кв╕дац╕я обмежень на участь громадян у господарськ╕й д╕яльност╕, сприяння конкуренц╕╖, а також посл╕довний в╕дх╕д держави в╕д втручання у безпосередньо господарську д╕яльн╕сть.
|
Розглядаючи пол╕тичн╕ чинники економ╕чного розвитку (чи занепаду), сл╕д пам▓ятати про ╕нституц╕йн╕ основи економ╕чно╖ д╕яльност╕, оск╕льки пад╕ння виробництва в багатьох аспектах зумовлено слабк╕стю ╕нституц╕йно╖ системи постсоц╕ал╕стично╖ економ╕ки. При цьому також спостер╕га╓ться вза╓мна доповнюван╕сть пол╕тично╖ та ╕нституц╕йно╖ структур. Справедливим ╓ й зворотн╓ √ пол╕тичн╕ протистояння чи пол╕тизац╕я економ╕чних р╕шень можуть унеможливити економ╕чний розвиток. |
3.3. Завданням ╓ обмежити адм╕н╕стративне втручання держави в соц╕альн╕, економ╕чн╕ та пол╕тичн╕ процеси, позбавити бюрократ╕ю важел╕в впливу на процеси в сусп╕льств╕. Загальносв╕товою тенденц╕╓ю ╓ делегування максимальних прав управл╕ння власним розвитком громадянському сусп╕льству, самоврядуванню, м╕жнародним утворенням, б╕знесу в тих сферах, де присутн╕сть держави не ╓ обов▓язковою.
3.4. Цив╕л╕зован╕ уряди дедал╕ б╕льше потребують менеджер╕в, спроможних приймати стратег╕чн╕ р╕шення й угоди (сучасний укра╖нський чиновник не задовольня╓ вимоги до управл╕нц╕в, що висува╓ сьогодення). Також будуть потр╕бн╕ менеджери та державн╕ службовц╕ з навичками роботи в ╕нформац╕йних технолог╕ях ╕ ф╕нансов╕й сфер╕, а також спроможн╕ управляти командами, що виходять за меж╕ одн╕╓╖ орган╕зац╕╖ або ⌠╕нституту■ (у тому числ╕ пол╕тичного) для вироблення рац╕ональних р╕шень.
3.5. Напрямком п╕двищення соц╕ально╖ та економ╕чно╖ ст╕йкост╕ ╓:
- в╕дм╕на чи сутт╓ве скорочення к╕лькост╕ закон╕в, що заважають розвитку п╕дпри╓мництва, ускладнюють процес ведення б╕знесу, а також надають можливост╕ для комерц╕ал╕зац╕╖ державних послуг;
- продовження реформування податкового законодавства в рамках узгодженост╕ з податковою пол╕тикою ╢вропейського Союзу √ всеохопн╕сть, р╕вн╕сть, прозор╕сть, вза╓мна в╕дпов╕дальн╕сть платник╕в податк╕в ╕ держави тощо.
3.6. Виведення кра╖ни на новий р╕вень вимага╓ децентрал╕зац╕╖ господарювання та прийняття р╕шень, що повинно також сприяти вир╕внюванню соц╕ально-економ╕чного розвитку рег╕он╕в. Пр╕оритет √ не бюджетному вир╕внюванню, а вир╕внюванню р╕вн╕в розвитку на основ╕ внутр╕шн╕х стимул╕в (п╕дтримки та стимулювання розвитку приватного п╕дпри╓мництва, м╕жнародного ╕нвестування у рег╕они), п╕двищення зац╕кавленост╕ м╕сцевого самоуправл╕ння у економ╕чному розвитку рег╕он╕в.
3.7. В контекст╕ децентрал╕зац╕╖ вимага╓ться:
- вироблення стратег╕╖ подолання соц╕ально-економ╕чних диспропорц╕й в рег╕ональному розвитку;
- впровадження заход╕в зм╕цнення потенц╕алу розвитку рег╕он╕в та ╖х конкурентоспроможност╕;
- розвиток транскордонного ╕ м╕жрег╕онального економ╕чного сп╕вроб╕тництва (у тому числ╕ для вир╕шення сп╕льних з прикордонними рег╕онами ╕нших держав завдань рег╕онального розвитку, м╕грац╕╖, еколог╕чного захисту).
3.8. Системним ╓ також завдання створення сучасно╖ транспортно╖ та комун╕кац╕йно╖ ╕нфраструктури, що ма╓ забезпечити моб╕льн╕сть робочо╖ сили, а також зменшення ризик╕в, що становить енергетичний сектор для макроеконом╕чно╖ стаб╕льност╕ та ф╕нансово╖ житт╓здатност╕.
йЁКЭЙЁЯРЭ БЁДЦСЙЁБ: 1
дХБХРХЯЪ БЁДЦСЙХ
дНДЮРХ БЁДЦСЙ
|