Економ╕ка
Обговорення економ╕ки в контекст╕ вза╓мозв▓язк╕в
"глобал╕зац╕я-людина-держава"
Попри економ╕чне зростання, що знаходить в╕дображення у макроеконом╕чних показниках, укра╖нський народ ╓ одним ╕з найб╕дн╕ших у ╢вроп╕ ╕ перебува╓ на узб╕чч╕ св╕тових ╕нтеграц╕йних процес╕в. Очевидно те, що поряд з вир╕шенням завдань демократизац╕╖ сусп╕льства необх╕дн╕ сутт╓в╕ зм╕ни також ╕ у господарському механ╕зм╕, як╕ були б спроможн╕ "запустити" чинники сутт╓вого п╕двищення ефективност╕, прискорених структурних реформувань, нових ╕нструмент╕в ╕нтеграц╕йно╖ та конкурентно╖ пол╕тики.
В╕дпов╕дно, ма╓ в╕дбутись оновлення системи визначення стратег╕чних та перспективних економ╕чних завдань держави, прийняття р╕шень, пошуку компром╕с╕в та вза╓морозум╕ння. ╤нформац╕йно-комун╕кац╕йна епоха дискредиту╓ радянський адм╕н╕стративний стиль вироблення деперсон╕ф╕кованих р╕шень, що без належного критичного анал╕зу, без зваженого визначення пол╕тичних альтернатив видаються як незаперечн╕ ╕стини.
Пропонована анал╕тична записка умовно склада╓ться з трьох частин, в╕дпов╕дно до того як формуються рамков╕ умови для обговорення економ╕чних завдань ╕ перспектив. У першому розд╕л╕ ми визнача╓мо глобал╕стичн╕ чинники формування парадигми ново╖ економ╕ки. У другому √ встановлю╓ться бачення вимог до людини, що визначають └конкурентоздатн╕сть■ як окремо╖ особи, так ╕ сусп╕льства загалом. Трет╕й присвячено визначенню нового погляду на державу, ╖╖ м╕сця у становленн╕ демократичного сусп╕льства в епоху глобал╕зац╕╖.
1. Геоеконом╕чне сьогодення
1.1. Кра╖ни, як╕ сьогодн╕ спрямовують та контролюють процеси створення нових технолог╕й, завтра будуть контролювати ринки. В╕дставання у створенн╕ та впровадженн╕ нових технолог╕й не лише знижу╓ конкурентну спроможн╕сть кра╖ни, але й призводить до спов╕льнення розвитку людського кап╕талу. Людський кап╕тал форму╓ться не т╕льки в умовах пост╕йного оновлення нових знань, а й застосування знань (працюючий людський кап╕тал). До того ж, людський кап╕тал м╕гру╓ з м╕сць, де для нього не створено умов, у м╕сця, де в╕н може знайти застосування. Отож, знання ╕ квал╕ф╕кац╕я √ основний фактор ново╖ економ╕ки. Ефективн╕сть використання знань (а не традиц╕йних матер╕ально-техн╕чних потужностей, за якими закр╕пився терм╕н └основний кап╕тал■) ста╓ ключовим чинником перетворень. Принциповим ╓ вир╕шення проблеми як навчити людей ╕ сусп╕льство розум╕ти й приймати ц╕нн╕сть та необх╕дн╕сть осво╓ння нових знань ╕ вм╕нь, що ╓ складовою неперервно╖ осв╕ти.
1.2. Глобал╕зац╕я вида╓ться як процес зростаючого впливу на соц╕альну д╕йсн╕сть окремих кра╖н з боку р╕зноман╕тних фактор╕в м╕жнародного р╕вня: економ╕чних та пол╕тичних зв▓язк╕в, культурного та ╕нформац╕йного обм╕н╕в тощо. Переваги глобал╕зац╕╖ полягають у б╕льш ефективному розпод╕л╕ та використанн╕ фактор╕в виробництва, а отже √ в ╕стотному п╕двищенн╕ можливостей для виробництва та споживання. У сучасному сусп╕льств╕ високий р╕вень моб╕льност╕ та адаптац╕╖ оц╕ню╓ться позитивно не т╕льки з позиц╕╖ окремо╖ людини, а й сусп╕льства в ц╕лому. А тому виявлення нових можливостей для громадян р╕зних кра╖н вза╓мопов▓язане з п╕двищенням р╕вня осв╕ти, покращенням умов прац╕ та винагороди за не╖, сприянням пол╕пшенню добробуту.
1.3. Глобальна економ╕ка вимага╓ створення ╕нститут╕в, що насамперед забезпечуватимуть функц╕онування ринк╕в. При цьому, нац╕ональн╕ та м╕жнародн╕ ╕нвестори вимагають наявност╕ прозоро╖ правово╖ держави, стаб╕льних систем прав власност╕ та особистост╕. Тобто, складн╕сть ╕ р╕зноман╕тн╕сть вза╓мопов▓язаних проблем формують нове сусп╕льне та економ╕чне середовище, управл╕ння котрим вимага╓ нового системного мислення, нових квал╕ф╕кац╕й та нових управл╕нських якостей ╕ ма╓ спрямовуватись на якомога повн╕ше вив╕льнення ╕нтелектуального та п╕дпри╓мницького потенц╕алу укра╖нц╕в.
|
Чи справедливим ╓ твердження, що глобал╕зац╕я призводить до формування модел╕ економ╕ки, що функц╕ону╓ на основ╕ загальних однотипних принцип╕в, а також п╕дтриму╓ться спор╕дненими ╕нститутами, як╕ узгоджують та гармон╕зують:
- умови д╕яльност╕ п╕дпри╓мств,
- конкурентне середовище,
- грошов╕ системи та ф╕нансов╕ ринки,
- податкове й митне законодавство,
- ╕нвестиц╕йний кл╕мат,
- правову ╕нфраструктуру? |
1.4. В умовах глобал╕зац╕╖ вир╕шального значення набувають:
- спец╕ал╕зац╕я,
- ╕нтеграц╕я,
- в╕дносн╕ переваги кра╖ни,
а ╕ндустр╕альна економ╕ка зв╕льня╓ м╕сце економ╕ц╕ ╕нформац╕йн╕й або економ╕ц╕, базован╕й на знаннях. Останн╓ висува╓ висок╕ вимоги до п╕двищення якост╕ людського кап╕талу, приведення осв╕ченост╕ населення у в╕дпов╕дн╕сть до зростаючих вимог св╕тово╖ ╕нтеграц╕╖. Глобал╕зац╕я при цьому також означа╓ надання ширших свобод для ефективного розм╕щення товар╕в, кап╕тал╕в, послуг, людських ресурс╕в, що ста╓ можливим завдяки:
- п╕двищенню моб╕льност╕ робочо╖ сили,
- л╕кв╕дац╕╖ торговельних бар▓╓р╕в,
- розвитку засоб╕в зв▓язку ╕ транспорту,
- зниженню трансакц╕йних ╕ транспортних видатк╕в.
Це, кр╕м ╕ншого, означа╓, що ╕нформац╕йно-╕нновац╕йна економ╕ка не заперечу╓ можливост╕ та необх╕дност╕ використання └традиц╕йних■ ╕ндустр╕й, особливо за наявност╕ в╕дносних переваг.
1.5. Першопричинами багатьох проблем у св╕т╕ також вважаються висока еколог╕чна небезпека та неефективн╕сть використання традиц╕йних джерел енерг╕╖, що призводять до ц╕ло╖ низки проблем сусп╕льно-пол╕тичного, економ╕чного, гуман╕тарного характеру. Використання вуглеводн╕в та ╕нших непоновлюваних джерел призводить не лише до еколог╕чних проблем; св╕тове законодавство не встига╓ за тим, щоб запоб╕гати негативним насл╕дкам, пов▓язаним з корупц╕╓ю навколо використання природно╖ ренти, боротьбою за перерозпод╕л ╕снуючих ╕ перспективних копалин. Заради збереження людсько╖ сп╕льноти глобал╕зац╕я вимага╓ сп╕впрац╕, по╓днання зусиль р╕зних кра╖н у галуз╕ енергозбереження, пошуку альтернативних джерел енерг╕╖, еколог╕чно чистих технолог╕й, еколог╕чно╖ та реаб╕л╕тац╕йно╖ (щодо природних ресурс╕в) д╕яльност╕, що можливе лише на засадах ново╖ економ╕ки, базовано╖ на знаннях.
йЁКЭЙЁЯРЭ БЁДЦСЙЁБ: 1
дХБХРХЯЪ БЁДЦСЙХ
дНДЮРХ БЁДЦСЙ
|