Держава

Соціально-політичні передумови формування партії

IV.  ВИКЛИКИ ТА ВИМОГИ ДО НОВОЇ ПОЛІТИЧНОЇ СИЛИ

За умов дезорієнтації суспільства партійне будівництво значно ускладнюється, натомість з’являються значні можливості для маніпулювання. Підкреслимо, найпоширенішими ознаками маніпулятивності в середовищі українських партій є:

- невідповідність декларованої ідеології, цілей та принципів партії її практиці та дійсним пріоритетам;

- невідповідність цих же декларованих цілей та гасел ресурсам, на котрі спираються партії.

Таким чином, ситуація в суспільстві та характер політичних відносин в Україні вимагає створення центру нової громадсько-політичної консолідації та кооперації, здатного не тільки продукувати лозунги, а й управляти очікуваннями різноманітних сил та перерости у партію нового, Європейського зразка. Не можна допустити, щоб розвиток громадянського суспільства, що зароджується в Україні, становлення інститутів громадського контролю, були зупинені. Це поставить під загрозу демократичність самого політичного процесу, зокрема, проведення всіх наступних виборів.

Першочерговим завданням на початковому етапі є створення та впровадження механізмів управління активністю досі розрізнених сил суспільства. Цілеспрямована реалізація таких механізмів структурує суспільство в рамках єдиного Об’єднання громадських та політичних сил. Діяльність Об’єднання з необхідністю має відбуватись на рівні:

- влади, зокрема Парламенту – щоб унеможливити торгівлю рішеннями та законами, забезпечити впровадження демократичних норм законопроектної роботи, зокрема цивілізовану співпрацю та обговорення у політичному та громадському полі;

- політичного поля – щоб забезпечити впровадження демократичних правил політичної гри, котрі дозволяють перевести боротьбу партій та сил у площину конкуренції позицій та програм;

- громадськості – щоб створити проектно-аналітичну мережу, інфраструктуру комунікації, яка б дозволяла випрацьовувати політичні ініціативи, реалізовувати рішення та забезпечувати донесення позиції політичної еліти.

Для досягнення цієї мети Об’єднання має виставити в своїй діяльності такі пріоритетні цілі:

- збереження можливості для реалізації добровільного волевиявлення громадян України;

- забезпечення відкритого режиму політичного процесу та, зокрема, ведення виборчої кампанії всіма претендентами;

- формування довіри не тільки до лідерів Об’єднання, але, головне, повернення довіри до самого інституту влади в Україні з боку більшості громадян країни, як ключового механізму дотримання демократичних норм в країні.

Для ефективної та прозорої реалізації зазначених цілей доцільним є розгортання процесу погодження суспільно-політичного договору між учасниками Об’єднання. В основі договору повинні лежати:

- погоджені пріоритети та механізми реалізації Стратегії для України;

- засади співпраці суспільно-політичних сил в рамках Об’єднання, а також

- принципи та необхідні умови реорганізації Об’єднання в єдину партію Європейського зразка

Договір повинен стати основою громадської довіри та підтримки перетворень, які здійснюватиме нова влада. Очевидно, що широка довіра населення до нового Об’єднання є першою й необхідною умовою його успіху. Справа перетворення української політичної системи, зміни „правил гри” та створення цивілізованих механізмів влади вимагає від нової сили здатності спиратися на широкі маси у досягненні своїх цілей.

В свою чергу, відкритість партії та прозорість механізмів її зв’язку з виборцями стануть запорукою того, що партія дійсно буде „партією нового зразка”, а відтак – започаткує процес докорінного реформування політичної системи України в сенсі ролі політики та політичних партій в житті суспільства, нового розуміння політики політиками й виборцями.

Отже, при формуванні передвиборчої програми партії нового типу маємо в першу чергу ставити наголос на формуванні правового суспільства та інституційних змінах, що захищають демократію. Для цього треба своєчасно викривати проблемні області суспільного та державного життя, знаходити шляхи їх розв’язання. Деякі з таких шляхів зазвичай формулюються у передвиборчих програмах партій та у документах владних структур. Але, як правило, після визначення немає самого просування. Новий підхід має полягати у технічній, конструктивній позиції, в якій не тільки констатується необхідність змін, але й: 

– наголошується на їхній революційності, актуальності та кардинальній важливості для всього людства і України зокрема;

– вводяться, на основі усвідомлення важливості та революційності цих змін, нові критерії діяльності суспільних та державних інституцій;

– ці критерії повинні використовуватися в першу чергу у власній роботі.

Отже, на відміну від передвиборчих програм партій, цей підхід не обмежується критикою існуючого режиму або недоліків програм інших політичних сил. Це не є також пропаганда „нових європейських цінностей”, яка вже не витримує критики й звинувачень у „відриві від нашої реальності”. Для нас зрозуміти зміни – це визначити нові критерії у власній роботі. Партія у демократичному суспільстві – це політична еліта, яка на собі вирощує і вносить у суспільне життя нові взірці, що задають основні горизонти і напрямки розвитку. Ключовими з них для нас є:

- Революція у відносинах та зміна характерів економічних і суспільних суб’єктів. Розмитість політичного й соціального простору та відсутність стабільних правил гри при стрімкому розшаруванні суспільства надалі неприпустимі. Чіткість  відносин між учасниками політичного, економічного процесів, структурованість суспільства мають бути забезпечені демократичними та державними інституціями, які не обмежують, а сприяють приватній ініціативі, на ділі гарантують громадянам відстоювання їх інтересів та легітимну участь у політичному, соціально-економічному житті.

- Потреба поставити людину у центр координат державної політики. Сьогодні в Україні людина зазнає величезних обмежень щодо власної самореалізації. Значна частка українців позбавлена можливості реалізувати себе на батьківщині. Як потенційні професіонали і як громадяни, вони не мають доступу до сучасних технологій, інструментів (або кількість тих, хто має такий доступ, а також сферу застосування своїх амбіцій, дуже обмежена у порівнянні зі станом справ у інших країнах).

Звичайно, країна, нація в багатьох аспектах асоціюються з політичною елітою, а тому необхідно кілька слів сказати про ті засади лідерства, котрі неодмінно мають враховуватись. Країна, котра вважає себе цивілізованою у сучасній Європі і сучасному глобалізованому світі, повинна беззаперечно прийняти й ті цінності, котрими живе Європа. І, в свою чергу, європейське та світове співтовариство ідентифікує, розпізнає національних лідерів, національну еліту відповідно до тих інструментів, цінностей і норм політичної роботи, котрих вони (національні лідери) дотримуються чи котрими користуються. Такі цінності досить чітко визначені й працюють через міжнародні інститути. Це СОТ, де встановлюються правила міжнародної торгівлі та економічних відносин, ЄС – демократичні та гуманітарні інститути, НАТО – колективна система безпеки. Зрозуміло, що взаємодія та співпраця країни в зазначених інститутах у переважній більшості аспектів залежить від того, яких поглядів чи якої політики дотримується політична еліта країни. Важливим також є питання, чи в змозі вона вести рівний позиційний діалог з елітами інших країн, представляти та відстоювати національні інтереси, а також взяти на себе відповідальність за вирішення глобальних завдань.

Сьогодні світ шукає політиків, яким він може довіряти, які спроможні втілювати й підтримувати гуманітарні цінності. Політичні лідери України мають взяти на себе відповідальність за процеси в державі не тільки перед своїм народом, але й перед державами-сусідами та міжнародними партнерами.

В сьогоднішніх умовах значну роль відіграють особистості політиків, які користуються підтримкою народу (приклад – надання перед останніми виборами політичним силам назв за іменами їх лідерів). Безумовно, у створенні нової партії цей фактор відіграватиме засадничу роль (згадаймо феномен В.Ющенка). Водночас вкрай небезпечним є робити ставку на цей фактор і надалі, в процесі розбудови й функціонування партії, оскільки можливі помилки партії скоро почнуть створювати зворотну дію, знижуючи популярність і її лідера. Якщо партія зуміє забезпечити відповідність своїх дій своїм деклараціям і, що не менш важливо, донести факт існування такої відповідності до виборця, вона досить швидко займе міцні позиції на електоральному полі, а також перестане сприйматися як „партія однієї людини” (що, на жаль, притаманне сьогоднішній „Нашій Україні” нарівні з переважною більшістю інших). В іншому випадку „кредитування довірою” дуже скоро зміниться на бажання виборців „вивести капітал”, тобто розпочнеться різке падіння популярності партії, що може надовго дискредитувати і партію, і її лідера, і саму можливість створення якісно нової політичної сили.

Для політичної партії нового типу така революція у ставленні до людей має доповнюватися формулюванням нової функції держави. На відміну від економічних та соціальних (громадських) потреб, які все більше стають прерогативами приватного та недержавного секторів, держава має приділяти все більше уваги людському розвиткові. Нова політична сила, що проголосить (і гарантуватиме подальше послідовне впровадження) доступ до знань та інформації, формування якісних змін у гуманітарній сфері своїми пріоритетами, забезпечить собі прихильників серед найбільш свідомої та відповідальної частини електорату, а також серед світових лідерів – конструкторів світової та регіональних систем безпеки у третьому тисячолітті. Саме людський чинник і знання стають сьогодні головними чинниками, що визначають успіх на світових ринках праці та капіталу.

Системні завдання партійного будівництва

Першочерговими завданнями у формуванні ядра Об’єднання є організаційне становлення та координація наступних видів робіт:

- стратегічний аналіз, постановка та постійне уточнення політичних цілей (включає в себе вивчення та аналіз цілей політичних конкурентів); 

- розробка та впровадження коротко-, середньо- та довгострокових проектів позитивних змін, що організовані як мережа, доповнюють одне одного і діють як елементи, складові єдиної стратегії. На підставі розуміння цілей, на основі моніторингу здійснення проектів і  дослідження (позитивних і негативних) тенденцій у суспільстві, відбувається

- оформлення власної позиції політичної сили щодо поточних внутрішньо-, зовнішньополітичних подій, проблем і перспектив розвитку суспільства, регіону, світу.

Відтак одним з найважливіших завдань нової партії має стати узгодження декларацій та практичної діяльності. Для цього, зокрема, необхідно забезпечити:

- постійне роз’яснення виборцям позиції партії з принципових питань внутрішньої та зовнішньої політики;

- донесення виборцям у зрозумілий формі принципів стратегічного бачення партією найважливіших напрямків розвитку країни;

- донесення до виборців відомостей про реальні дії партії, спрямовані на виконання цих принципів.

Таким чином, важливим завданням є забезпечення комунікації між партією й виборцями. Неуспіх піар-стратегій нинішніх українських партій (мова йде про низький рівень довіри до них), показує, що така комунікація ні в якому разі не повинна здійснюватись винятково "згори вниз", як це, за взірцем КПРС, має місце у переважній більшості сучасних українських партій. ЗМІ не стали ефективними ресурсами виборчих кампаній. Як показали вибори, довге та позбавлене смислу перебування в інформаційному просторі не означає збільшення рейтингу довіри. Здебільшого населення не сприйняло пропаганду, що нав’язувалась за їх допомогою.

Отож, комунікація із суспільством має відбуватися у ширших (аніж існуючі) формах, і зокрема:

- зв’язок із референтними групами через участь у прямих обговореннях;

- залучення до розробки Стратегії для України, яка знайде відображення в програмі Об’єднання (зокрема, в рамках регіональних обговорень, створення програм соціально-економічного розвитку регіонів);

- через презентацію програми у національних та іноземних ЗМІ, що висвітлюватимуть проектні роботи;

- через залучення національної інтелектуальної еліти до розробки міжнародних проектів в рамках стратегії,

- через участь у молодіжній кадровій програмі;

- через локальні проекти у соціальній, економічній, освітній сферах.

Майбутня парламентська діяльність відбуватиметься у стані постійної війни, ситуації тиску та саботажу законодавчих та інших ініціатив. Це не може недооцінюватись, однак і не повинно передчасно „залякувати”. Політична партія у сучасному демократичному суспільстві – це еліта, яка своєю діяльністю вносить у суспільне життя нові соціальні взірці, що задають основні орієнтири, горизонти і напрямки розвитку. Це відбувається за рахунок поступової зміни системи координат, оцінок, якими користуються різні соціальні актори, прості люди при прийнятті рішень. Втім, хибною є думка, що це відбувається само собою, що такі орієнтири та оцінки еволюційно змінюються у позитивному напрямку і все одно „все буде добре”. Так само як і віра у прогрес, його протилежність – песимізм чи фаталізм – також є помилковими і для нас неприйнятними. Такою ж помилковою, з точки зору нової української політичної сили, є віра у всесильність маніпуляції свідомістю людей – попередні вибори та крах політичних машин доводять обмеженість примусу та піарівських технологій.

Проте, підкреслимо, якими б реформаційними не були зусилля влади чи реформаторських груп, в основі всіх перетворень лежать сучасні інститути власності, свободи, безпеки. Інституційна реформа в Україні ще не починалася, а тому і не має спроможних та ефективних механізмів державного управління. Проблематика має й іншу складову - сьогодні сама Європа знаходиться у стані глибоких змін внаслідок свого розширення. В цьому контексті вимоги до інститутів в Україні стають ще більш жорсткими – ми практично не маємо права на політичне та економічне свавілля.

Основними джерелами донесення, оприлюднення ідей та позиції претендента мають стати – відкритий безпосередній діалог, виступи перед аудиторіями, публікації на болючі теми, зрозумілі всім відповіді на проблемні питання. Формування комунікаційної інфраструкутри стає з самого початку першочерговим для партії нового типу і має відповідати наступним вимогам:

- оприлюднення власної стратегічної позиції та основних положень програми Об’єднання. Така позиція має підкріплюватися розробками і втіленням конкретних соціальних (сферних) проектів, хід здійснення і результати котрих збільшують вагу заявлених положень.

- створення умов для постійного конструктивного діалогу Об’єднання  з суспільством. Щоб стати інструментом перемоги на президентських виборах, цей діалог має бути а) змістовним, тобто торкатися справжніх проблем і мати результативні практичні наслідки й продукти, котрими можуть скористатися у своїй ситуації звичайні люди; б) горизонтальним, тобто його (діалогу) рівноправними учасниками мають бути громадськість, суспільство, прості люди; і саме їхні послання мають спрямовувати дискусію та визначати результати такого діалогу.

На завершення вкажемо, що Україна для Європи хоча і є "прикордонням", однак близькою, тому переважна більшість проблем є взаємопов’язаними. Стабільність у регіоні обумовлена тим, що хоча розширення ЄС – процес незворотній і відображає довгострокові цілі Європи, однак і ціна нереалізації цього проекту буде досить високою, особливо якщо розширення не виправдає сподівань країн-кандидатів. Крім того, для старих членів ЄС його розширення на Схід пов'язується не лише зі сподіваннями на розвиток торгівлі, завоюванням нових ринків і зростанням добробуту, але й з новими тривогами щодо додаткових фінансових навантажень, міграційних проблем тощо.

Отже, українські проблеми, становлення демократії в Україні так само важливі для Європи, як і для самої України. Більше того, ми вважаємо і віримо в це, що Україна – це форпост, “передова лінія фронту” поширення демократичних Європейських цінностей далі на Схід. Ми маємо для цього достатньо сил і всі підстави. До того ж, у нас немає іншого вибору – завдяки історії та геополітичному положенню наша дежрава приречена бути провідником європейського.